Зелений бум - це гімназійна газета, що існує як довгостроковий проект і втілює у життя основні принципи особистісно зорієнтованого навчання. Проект
має на меті забезпечення права кожної дитини на вільне висловлювання,
творчу діяльність та вдосконалення писемного мовлення шляхом створення і редагування текстів, проведення занять редколегії, оновлення та поширення гімназійної газети. Проект забезпечує умови для розвитку і самореалізації кожної особистості …Створити газету підлітків не важко. Важко її зберегти й удосконалювати. Але нам це вдається!!! Ми пропонуємо Вашій увазі першу та останню сторінки газети. Якщо Вас цікавить весь номер, то його можна придбати у Ірини Любомирівни чи Олени Юріївни.
Наше повітря, вода. Наше життя. «Зелений бум»
По правді, я з нетерпінням чекала цього дня. 9 грудня. Школярам та
гімназистам ця дата нічого не говорить (як наша команда писала у Львові в
своєму есе: «Дати взагалі не можуть розмовляти»), але, на диво, вона знайшла
значущу роль у житті спершу кількох людей, ну а потім вже й цілої школи(та що
там школи, міста і області!)
Наша скромна команда на чолі з Іриною Любомирівною та Оленою Юріївною ну
і ,звичайно, нашим законним фотографом, вирушила у мандрівку до перемоги.
Зізнаюсь чесно, настрою особисто в мене як такого не було, хоча передчувалось
щось таке нове, цікаве та класне…
Все ж ми досягли нашого місця призначення: «Центр Творчості Дітей та
Юнацтва Галичини». Ознайомившись з правилами (15 балів за газету, 15 за
презентацію чи відео, 10 за есе), ми попрямували далі по курсу. На другому
поверсі нас чекала велика аудиторія, повна молоді та їхніх наставників. Не можу
сказати напевне чи цей факт засмутив мене чи привів у захват, скоріше
порадував, тому що я була впевнена, що у нас є гідна конкуренція і ми є
неабиякими конкурентами. То ж причин для хвилювань не було.
Трохи почекавши, попересідавши, поспавши та ще щось, ми нарешті
зосередились, бо нарешті судді зайняли свої почесні місця, і настав час початку
конкурсу, його першої частини (заочної, її учасники мали підготувати
заздалегідь). Як ви всі знаєте, гімназія цього річ знімала відео про «Зелений
бум» (про це окрема стаття, напевне, буде J) і воно відіграло
чи не найбільш вирішальну роль у … подальшому розвитку подій. Загалом у цьому
етапі брало участь близько 31 команди з різних куточків Львівської області.
Протягом всіх 3 годин (а може і більше) я намагалась детально занотовувати всю
почуту, побачену, розказану та т.д. інформацію про команди та їхні відео чи
презентації (до речі, на останнє чомусь був більший попит, можливо через те, що
це легший вид роботи…?) Кому цікаво, дам почитати все своє визказане на папері
фе і масу решту деталей.
Нарешті відпочинок та обід! Можна побути в колі рідних.
А, до речі, забула вам сказати, що власне конкурс називався «Гостре
перо», то ж як слід підточивши свої пера, обмінявшись прихованими усмішками, ми
попрямували далі по довжелезних коридорах на другий етап конкурсу, писати есе.
Мушу зізнатись, що з цією величезною залою міг б змагатись хіба що якийсь
спортзал. Зразу ж в око впадали й 3
величезні (величезні!!!) підвісні лампи, на яких, здається, пил не витирали
роками.
На цей раз темою для обговорення і втілення в життя (в даному випадку на
папір) стала «Один день з мого життя». З кожної команди по 3 чоловік повинно
було писати це (хоча й я замітила деякі недотримання правил). Загалом це був
дещо нервовий процес, але, на мою думку, цілком плодоносний (саме так, Дано,
плодоноснийJ).
Незважаючи на те, що думали ми і щось там писали близько 30 хвилин, а то і
більше (ми мали встигнути за 45), основний текст ми вже просто писали за
останні лічені хвилини. Ось за такий короткий час творяться шедеври
Далі залишається тільки чекати…
Приблизно годину нас розважав
концерт, які приготували маленькі дітки. Це було, на мій погляд, просто
неперевершено! Одне діло, коли танцює старший танцівник, а тут – діти, зовсім
по-іншому сприймається вся ця оказія.
Фінальні оплески, і кінець розважальної частини. Моторошно? Вибір вже зроблений.
Почався заключний
етап «Гострого пера», оголошення переможців, переможених, учасників. Спершу
просто нагороджували грамотами та подарунками всіх учасників змагань, ну а
потім вже стартувало оголошення трійки найкращих. І так.
Третє місце посіли водночас аж 4 газет:
«Step up» (Сокальський НВК),
«Світ гімназії» (Львівська академічна
гімназія при НУ «Львівська політехніка»),
«Родина» (Синьківська ЗОШ),
«Тусовка» (Червоноградський НВК).
Друге місце на одну менше:
«Гімназійний вісник» (НВК
«Школа-гімназія «Сихівська»)
«Сучасник» (Ремезівцівський НВК
Золочівського району)
«Хвилинка» (СЗШ № 77 м. Львова)
Далі я позволю собі процитувати: «І перше місце з великим відривом займає.. «ЗЕЛЕНИЙ БУМ»
(НВК «Школа І ст. – гімназія ім. А. Шептицького», м. Стрий)»
Нашій радості не було меж, все ж таки ми досягли свого, і вкотре довели,
що ми найкращі. Ну а решту, то вже дрібниціJ
Наостанок, хочу побажати нашому маленькому, проте дуже впливовому
другові лише подальшого розцвітання, шалених тиражів, цікавих статей, не менш
привабливих репортажів та фотографій та, звичайно, звичайно, вірних та
натхненних читачів!
З перемогою!
Love_J
